1.
2. Човган В.О. Пенітенціарна система України та стандарти Європейського комітету з запобігання катуванням. – Харків: Права людини, 2020. – 400 с.
3. Рекомендація CM/Rec(2014)3 Комітету Міністрів державам-членам стосовно небезпечних злочинців. URL: http://khpg.org/1444035308 (Дата звернення 25 березня 2021 р.).
4. Справочник по классификации заключенных. Управление Организации Объединенных наций по наркотикам и преступности. - Вена, 2020. URL: https://www.unodc.org/documents/dohadeclaration/Prisons/HandBookPrisonerClassification/20-01923_Classification_of_Prisoners_RU_e_book.pdf (Дата звернення 25 березня 2021 р.).
5. Європейські пенітенціарні (в'язничні) правила URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_032#Text (Дата звернення 25 березня 2021 р.).
6. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций в отношении обращения с заключенными (Правила Нельсона Манделы) URL: https://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/Nelson_Mandela_Rules-R-ebook.pdf (Дата звернення 25 березня 2021 р.).
7. Справочник по работе с особо опасными заключенными. Управление Организации Объединенных наций по наркотикам и преступности. - Вена, 2016. URL: https://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/20-00198_High_Risk_Prisoners_RU.pdf (Дата звернення 25 березня 2021 р.).
Основные принципы обращения с заключенными. URL:
https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/prisoners_treatment.shtml
Свод принципов защиты всех лиц, подвергаемых задержанию или заключению в какой-бы то ни было форме. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/detent.shtml
Права человека и тюремные учреждения. Руководство для инструкторов по вопросам подготовки сотрудников тюрем в области прав человека ООН. Нью-Йорк-Женева, 2004. 217 с. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Publications/training11Add2ru.pdf
Познышев С.В. Очерки тюрьмоведения. 1913. 296 с. URL: https://viewer.rusneb.ru/ru/000199_000009_003808107?page=1&rotate=0&theme=whitehttps://viewer.rusneb.ru/ru/000199_000009_003808107?page=1&rotate=0&theme=white
Лучинский Н.В. Основы тюремного дела
Основы тюремного дела / Лучинский Н.Ф. – С.-Пб.: Журн. "Тюрем. вестн.", 1904. – 180 с. - репринтная копия. URL: http://www.bibliard.ru/vcd-684-1-398/goodsinfo.html http://www.bibliard.ru/vcd-684-1-398/goodsinfo.html
Степанюк А. Х. Колонія чи в’язниця? Погляд на установи виконання покарань з позицій історичного ревізіонізму. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2020. № 1 (11). С.20-37.(1,3 д.а.)
Степанюк А.Х. Режим - це не «порядок виконання і відбування покарання», а програма соціальної допомоги при поводжені з ув’язненими. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2020. № 2 (12). С.110-125.(1,3 д.а.)
Степанюк А. Тюрма. Велика українська кримінологічна енциклопедія. У 2 т. Т. 2: М-Я / редкол.: В. В. Сокуренко (голова), О. М. Бандурка (співголова) та ін. ; наук. ред. О. М. Литвинов. – Харків : Факт, 2021. – 870 с. (с.739-743).(0,4.д.а.)
Степанюк А.Ф. Радянська тюрма – дітище НКВС. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2021. № 1 (15). С.21-38.(1,4 д.а.).
Степанюк А.Ф., Гальцова О.В. Класифікація і розподіл засуджених до позбавлення волі. Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. / редкол.: Б. М. Головкін та ін. – Харків : Право, 2021. – Вип. 41. С.73-81 (1,0 д.а. АС-0,5).
Степанюк А.Ф. Історичні витоки сучасних проблем кримінально-виконавчого права (розділ в монографії).Теоретичні питання удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України та практики його застосування: монографія / [К. А. Автухов, О. В. Гальцова, М. Ю. Кутєпов та ін.] ; за заг. ред. А. Ф. Степанюка ; [НДІ вивч. проблем злочинності ім. акад. В. В. Сташиса НАПрН України]. – Харків : Право, 2021. – 488 с. (С.8-126) (6,5 д.а.)
Общая тюремная инструкция. Петроград: Типография Петроградской тюрьмы, 1916. – 110 с.
ПЕРЕЛІК СТАНДАРТІВ РАДИ ЄВРОПИ З ПИТАНЬ В’ЯЗНИЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Конвенції
• Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопо-рушниками (1964) — ETS №°51
• Конвенція про передачу засуджених осіб (1983) — ETS №°112
• Додатковий протокол до Конвенції про передачу засуджених осіб (1997) — ETS №°167
Рекомендації
• CM/Rec (2014) 4 щодо електронного моніторингу
• CM/Rec (2014) 3 щодо небезпечних злочинців
• CM/Rec (2012) 12 щодо ув’язнених, які є іноземними громадянами
• CM/Rec (2012) 5 щодо Європейського кодексу етики для тюремного персоналу
• CM/Rec (2010) 1 щодо Правил Ради Європи про пробацію
• Rec (2008) 11 щодо Європейських правил про неповнолітніх правопорушників, до яких засто-совуються санкції або заходи
• Rec (2006) 13 щодо застосування тримання під вартою, умов, у яких воно відбувається, і запро-вадження гарантій від зловживань
• Rec (2006) 2 щодо Європейських пенітенціарних правил
• Rec (2003) 23 про здійснення виконання покарання у вигляді довічного ув’язнення та іншихтривалих термінів ув’язнення
• Rec (2003) 22 про умовно-дострокове звільнення
• Rec (2000) 22 щодо вдосконалення реалізації Європейських правил щодо громадських санкцій і заходів
• R (99) 22 щодо перенаповнення в’язниць і збільшення кількості ув’язнених
• R (99) 19 щодо медіації в кримінальних справах
• R (98) 7 щодо етичних та організаційних аспектів надання медичної допомоги у в’язницях
• R (97) 12 щодо персоналу, задіяного у застосуванні санкцій та заходів
• R (93) 6 щодо пенітенціарних та кримінологічних аспектів контролю інфекційних хвороб, вклю-чаючи СНІД та супутні проблеми охорони здоров’я у місцях позбавлення волі
• R (92) 18 щодо практичного застосування Конвенції про передачу засуджених осіб
• R (92) 16 щодо Європейських правил про громадські санкції та заходи
• R (89) 12 про освіту у в’язниці
• R (92) 13 щодо практичного застосуванняКонвенції про передачу засуджених осіб
• R (84) 11 щодо інформації про Конвенцію про передачу засуджених осіб
• R (82) 17 про утримування під вартою та ставлення до небезпечних ув’язнених
• R (82) 16 про надання короткотермінових відпусток ув’язненим
• R (79) 14 щодо практичного застосуванняЄвропейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками
Резолюції
• Резолюція (70) 1 про практичну організацію заходів з контролю і постпенітенціарну опіку над умовно засудженими та умовно звільненими правопорушниками
• Резолюція (67) 5 про дослідження щодо ув’язнених, що розглядаються з індивідуальної точкизору, і щодо тюремної спільноти
• Резолюція (62) 2 щодо виборчих, громадянських та соціальних прав
Нормативно-правова база регламентації діяльності органів пробації
https://www.probation.gov.ua/?page_id=118
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №45/110 Мінімальні стандартні правила ООН стосовно заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила) (прийнята на 68 пленарному засіданні Генасамблеї ООН 14.12.1990)
Нормативно-правова база
Регламентація діяльності органів пробації Основним документом, що визначає мету, завдання, підстави, види пробації, правовий статус персоналу органу пробації та суб’єктів пробації, є Закон України «Про пробацію», прийнятий 05 лютого 2015 року та введений у дію 28 серпня 2015 року.
ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ З ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОБАЦІЇ
Конституція України Кримінальний кодекс України Кримінальний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Кодекс України про адміністративні покарання Закон України «Про пробацію» Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» № 1492-VIII від 7 вересня 2016 року Закон України «Про волонтерську діяльність» Постанова КМУ «Про затвердження порядку розроблення та реалізації пробаційних програм»
МІЖНАРОДНІ АКТИ ЩОДО ПРОБАЦІЇ
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №45/110 Мінімальні стандартні правила ООН стосовно заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила) (прийнята на 68 пленарному засіданні Генасамблеї ООН 14.12.1990)
Рекомендація CM/Rec (2010)1 Комітету Міністрів державам – членам про Правила Ради Європи про пробацію (Прийнята Комітетом Міністрів 20 січня 2010 року)
Рекомендація CM/Rec (2017)3 щодо громадських санкцій та заходів (Прийнято Комітетом Міністрів 22 березня 2017 року на 1282 нараді (скликанні, засіданні) заступників Міністрів)
Правила щодо підбору, відбору, освіти, навчання і професійного розвитку персоналу тюрем і пробації (Прийнята Комітетом з питань проблем злочинності Ради Європи 25 квітня 2019 року на 76-му пленарному засіданні)
Рекомендація CM/Rec (97)12 щодо персоналу, який займається впровадженням санкційних заходів (англ. версія) (Прийнята Комітетом Міністрів 10 вересня 1997 року на 600 засіданні заступників Міністрів)
Рекомендація CM/Rec (2014)4 Комітету Міністрів державам – членам стосовно електронного моніторингу (Ухвалена Комітетом Міністрів на 1192 засіданні заступників Міністрів від 19 лютого 2014 року)
Рекомендація CM/Rec (2018)8 Комітету міністрів державам-членам про відновне правосуддя у кримінальній юстиції (англ. версія) (Прийнята Комітетом Міністрів 03 жовтня 2018 року на 1326 засіданні заступників Міністрів)
Рекомендація CM/Rec (2003)22 Комітету міністрів державам-членам на умовно-дострокове звільнення (УДЗ) (Прийнята Комітетом Міністрів 24 вересня 2003 року на 853 засіданні заступників Міністрів)
Резолюція (70)1 про практичну організацію заходів з контролю і постпенітенціарну опіку над умовно засудженими та умовно звільненими (англ. версія) (Прийнята заступниками Міністрів 26 січня 1970 року, РЄ)
Рекомендація CM/Rec (99)19 Комітету міністрів Ради Європи державам – членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах (Прийнято Комітетом Міністрів на 679 зустрічі представників Комітету від 15 вересня 1999 р.)
Рекомендація CM/Rec (2006)8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів (Ухвалено Комітетом Міністрів Ради Європи на 967 засіданні заступників Міністрів 14 червня 2016 року)
Рекомендація CM/Rec (2008)11 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо європейських правил стосовно неповнолітніх правопорушників, які підлягають призначенню санкцій чи заходів. (Прийнято Комітетом Міністрів 5 листопада 2008 року на 1040 зустрічі Заступників Міністрів)
Рекомендація CM/Rec (1999)22 Комітету Міністрів державам – членам стосовно переповненості в’язниць і зростання кількості ув’язнених (Ухвалена Комітетом Міністрів на 861 засіданні заступників Міністрів від 30 вересня 1999)
Рекомендації для в’язниці та пробації щодо радикалізації та насильницького екстремізму (англ. версія) (Страсбург, 02 грудня 2015)
Рекомендації CM/Rec (2006)2 Комітету Міністрів держав-учасниць Європейські Пенітенціарні Правила(Прийнято Комітетом Міністрів 11 січня 2006 року на 952-й зустрічі Заступників Міністрів)
Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками (Підписаний державами – членами Ради Європи (РЄ) 30.ХІ.1964 у м. Страсбурзі (Франція). Україна приєдналася до Конвенції 22.IX.1995. Дата набуття чинності: 29.12.1995)
Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей (Прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року і пояснювальна записка);
Рекомендація CM/Rec(2023)2 Комітету міністрів державам-членам щодо прав, послуг і підтримки потерпілих від злочинів (Прийнято Комітетом міністрів 15 березня 2023 року на 1460-му засіданні заступників міністрів)
МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ ООН ТА РАДИ ЄВРОПИ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ
Кіотська декларація щодо розширення можливостей попередження злочинів, кримінального правосуддя та верховенства права: на шляху до виконання програми сталого розвитку до 2030 року (Кіотська декларація) (Прийнята 14 Конгресом ООН з попередження злочинності та кримінального правосуддя 07-12 березня 2021 року, Кіото; див. § 36 );
НАКАЗИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБАЦІЇ
Наказ Міністерства юстиції України від 28.09.2012 № 1439/5 «Про затвердження Порядку подання до Адміністрації Президента України матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених та виконання указів Президента України про помилування»
+ Методичні матеріали (пробаційні програми для неповнолітніх суб’єктів пробації)
+ Методичні матеріали (пробаційні програми для повнолітніх суб’єктів пробації)
+ Методичні матеріали (пробаційні програми щодо подолання домашнього насильства для повнолітніх суб’єктів пробації)
+ Додатки Наказ Міністерства юстиції України від 21.12.2020 р. № 4391/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 26.06.2018 р. № 2020/5»
+ Додатки Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2021 р. № 664/5 «Про внесення змін до додактка 2 до Методичних рекомендацій оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення повнолітніми особами, які вчинили кримінальні правопорушення (обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень)
+ Додатки
Наказ Міністерства юстиції України від 20.12.2019 № 4098/5 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінки ефективності проходження пробаційних програм»
+ Додатки:
Алгоритм реалізації пілотного проєкту;
Перелік установ виконання покарань для реалізації пілотного проєкту;
План заходів з реалізації пілотного проєкту .
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ»
+ ДОДАТКИ
+ ДОДАТКИ
Наказ Державної установи «Центр пробації» від 16.07.2021 № 612/ОД-11 «Про внесення до наказу Державної установи «Центр пробації від 19.07.2019 № 583/ОД-19»
Угода про розірвання Меморандуму про співробітництво з ГО
РОЗ’ЯСНЕННЯ І ВКАЗІВКИ ДУ “Центр пробації”
Президент України затвердив план і показники реформування судових і правоохоронних органів
https://kr.court.gov.ua/tu12/pres-centr/news/945948/
Ціль 1.4.3. Функціонує (створена) ефективна та прозора кримінально-виконавча система, що забезпечує виправлення і ресоціалізацію засуджених, запобігання вчиненню ними повторних злочинів
З метою досягнення вказаної цілі визначено очікувані результати до кінця 2025
б) удосконалення менеджменту у кримінально-виконавчій системі (кінцевий термін виконання – 2021 рік);
Ямельська Х.Ю. Міжнародні засади правового регулювання діяльності із запобігання неналежному поводженню з особами, позбавленими свободи. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
|
|
Навчальна дисципліна «МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ПОВОДЖЕННЯ З ЗАСУДЖЕНИМИ ТА ПРОБАЦІЯ В УКРАЇНІ» (назва навчальної дисципліни) |
|
||||
|
Призначення |
Рівень вищої освіти: другий (магістерський, правоохоронна діяльність) |
|
||||
|
Статус дисципліни (обов’язкова/вибіркова) |
Обов’язкова |
|
||||
|
Обсяг дисципліни |
4 кредити ЄКТС /120 годин, у тому числі аудиторних – 48 год. (лекції 24 год., семінарські / практичні 24 год.), самостійної роботи здобувачів – 72 год. |
|
||||
|
Мова викладання |
українська |
|
||||
|
Мета навчання |
Засвоєння світового досвіду застосування сучасних міжнародних стандартів у галузі захисту прав людини, засуджених і ув’язнених, поводження із ними..Формування у здобувачів вищої освіти ступеня магістра системи знань про прийняті на міжнародному рівні норми, принципи і рекомендації стосовно поводження із ув’язненими, про застосування санкцій, альтернативних покаранням, про нагляд, контроль і допомогу клієнтам пробації. |
|
||||
|
Набуті знання, уміння (компетентності) |
- У результаті вивчення дисципліни здобувач освіти набуває поглиблених загальних і фахових компетентностей, доктринальних та концептуальних знань, таких як вміння аналізувати міжнародні стандарти поводження із засудженими, мати уявлення про закономірності формування сучасних світових кримінально-правових, і в’язничних систем, про гуманістичні тенденції розвитку системи покарань і санкцій, які є альтернативою покаранням. |
|
||||
|
Пререквізити |
Кримінальне право; Кримінально-виконавче право; Актуальні проблеми кримінального права; Міжнародне кримінальне право та міжнародне співробітництво у сфері запобігання злочинності |
|
||||
|
Кореквізити |
|
|
||||
|
Організація навчання |
Види занять: лекції, семінарські та практичні заняття. Форми здобуття освіти: інституційна (онлайн або офлайн). Форма контролю знань: модульний контроль, диференційний залік. |
|
||||
|
Кафедра |
Права (702) |
|
||||
|
Факультет |
Гуманітарно-правовий |
|
||||
|
|
Викладач
|
|
ПІБ |
Степанюк Анатолій Хомич |
||
|
|
Посада |
Професор кафедри |
||||
|
|
Вчене звання |
Професор |
||||
|
|
Науковий ступінь |
Доктор юридичних наук |
||||
|
|
|
a.stepaniuk@khai.edu |
||||
План лекцій
1. Міжнародні в’язничні конгреси.
2. Загальна характеристика міжнародних нормативно-правових актів стосовно поводження із засудженими.
3. Роль Загальної декларації прав людини для міжнародних стандартів поводження із засудженими універсального характеру.
4. Мінімальні стандартні правила ООН поводження з ув’язненими (1955 р.).
5. Основні принципи поводження з в’язнями.
6. Міжнародні стандарти ООН стосовно неповнолітніх.
7. Правила ООН щодо поводження з ув’язненими жінками та заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, по відношенню до жінок злочинниць (Бангкокські правила) (2010 р.).
8. Мінімальні стандартні правила ООН стосовно поводження з ув’язненими («Правила Мандели») 2015 р.
9. Європейські стандарти організації та правового регулювання поводження із засудженими.
10. Європейські в’язничні правила (2006 р.).
11. Мінімальні стандартні правила ООН стосовно заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила») (1990 р.).
12. Європейські правила щодо громадських санкцій та заходів (2017 р.).
13. Правила Ради Європи про пробацію (2010 р.).
14. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими.
15. Особливості імплементації міжнародних стандартів поводження із засудженими у кримінально-виконавчу систему України.
|
ОК12 |
Міжнародні стандарти поводження з засудженими та пробація в Україні |
702 |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
24 |
3 |
|
|
|
|
24 |
3 |
|
48 |
|
72 |
120 |
4 |
|
|
4 |
- Teacher: Степанюк Анатолій Хомич